EN
Меморіал на честь радянських воїнів, що загинули при обороні м. Києва в 1941-1943 рр.
Назва пам'ятника :

Меморіал на честь радянських воїнів, що загинули при обороні м. Києва в 1941-1943 рр.

Регіон :
Київська обл.
Адреса пам'ятника :
м. Київ, мікрорайон Конча-Заспа, лісовий масив, урочище Солодкий Горб, 1,5 км на південь від вул. Генерала Матикіна
Статус :
Пам'ятка мiсцевого значення
Рік (роки) встановлення, дата (за наявності інформації) :
1993 р.
Класифікація часу за історичною епохою встановлення пам’ятника :
Україна в умовах незалежності з 1991 р.
Автор (автори) :
О. Кравченко
Місцевий житель
Особа / подія, якій присвячений пам’ятник:
реальна особа/подія
Гендер:
змішана група
Соціальний статус :
особи війни
Матеріал :
змішані матеріали
Тип композиції :
архітектурний об'єкт
Мистецький підхід :
абстрактне мистецтво
Наявність тексту :
Так
У створенні народного меморіалу загиблим захисникам та визволителям Києва протягом 1993-2008 років брали участь: Братусь Володимир, Антонюк Дмитро, Кривопішин Олексій, Жук Павло, Шереметьєв Олексій, Белохвостов Сергій, Кравченко Олексій, Кравченко Наталія, Садовой Сергій. Голосіївська районна в м. Києві рада та держадміністрація. ТОВ «САВВатс» Мережа “PROF1GROUP” КП УЗН Голосіївського району Ритуальна служба СКП «Спецкомбінат ПКПО» Каплиця та меморіал збудовані за ідеєю та по проєкту Кравченко Олександра та освячені в 1993 році.
Мова (мови) тексту :
Українська
Наратив , що увіковічнено :
Вшанування культури війни та пам`ять про загиблих
Стан :
наявний
Відповідальні за утримання :
Київська міська рада
WEB-сайт організації :
Додаткова текстова інформація (за наявністю)
Меморіал на честь радянських воїнів, що загинули при обороні м. Києва в 1941–1943 роках був створений у 1993 році за ініціативою місцевого мешканця Олександра Кравченко, котрий до цього займався пошуком загиблих солдат. До складу меморіалу входить капличка, скульптура в формі піраміди із касок, меморіальні дошки та хрести. Там поховано сотні оборонців Києва, на жаль, про більшість із них нічого невідомо. Упродовж двадцяти років меморіал не мав державного статусу та існував зусиллями звичайних громадян, ставши справжнім народним меморіалом.